10 лютого у Конгрес-центрі СумДУ розповіли про результати фокус-групових інтерв’ю та анкетування 1700 респондентів, які представляють доросле населення України віком від 18 років і старше, а також про рекомендації, що витікають зі здійсненого дослідження.
Метою дослідження ставаналіз чинників, які зумовлюють поведінку людей у період пандемії, зокрема у частині дотримання/недотримання карантинних обмежень, і розроблення рекомендацій щодо формування комунікаційної політики для зміни поведінки людей у більш тривалій перспективі в умовах пандемії Covid-19.
За результатами дослідження, розповіла докторка політичних наук, керівниця Центру соціальних досліджень СумДУ Андріана КОСТЕНКО,можна стверджувати про початок формування колективного імунітету. Адже 21,8% опитаних зазначають, що вже перехворіли на COVID-19, а 28,5% не можуть надати однозначної відповіді. Тому за відсутності масового тестування населення можна припустити, що серед другої групи опитаних – «не впевнених» – є частина населення, яка також перехворіла у легкій чи середній формі складності й при цьому не зверталися за медичною допомогою чи не робили тести.
Найбільшими побоюваннями населення, що пов’язані із пандемією, є: ризик не отримати належної медичної допомоги у зв’язку із захворюваннями, не пов’язаними із Covid-19 (зазначили 78% опитаних); самому/самій захворіти (77% опитаних) та переживання за рідних/близьких стосовно загрози для них отримати ускладнення від Covid-19 (82%) чи померти (69%).
Причинами страхів та побоювань для себе щодо загрози померти є: непередбачуваність хвороби (44,6%), неналежний рівень медичних послуг (39,9%), відсутність ліків від COVID-19 (38,3%) та неможливість госпіталізації через наповненість медичних закладів (29,9%).
Динаміка тривоги щодо пандемії з березня по грудень 2020 р. змінилася: спочатку була сильна тривожність, наприкінці року спостережене звикання до загрози. Одні опитані зазначають, що спершу тривога була великою, але надалі знижувалась, бо звикли (31,2%). Для інших рівень тривоги не змінився, бо вони весь період тривожаться однаково сильно (29,9%). Таким чином, в умовах формування звички жити в ситуації перманентної тривоги, населення, з одного боку, втомилося від необхідності дотримуватися карантинних обмежень і відтак недооцінює загрозу захворювання для себе; з іншого боку – переживає психологічну напругу і стреси через хвилювання за рідних та за себе.
Опитані стверджують, що інформації щодо Covid-19 багато, але вона суперечлива і недостовірна (38,6%), повідомила кандидатка філософських наук, доцентка, завідуюча кафедри психології, політології та соціокультурних технологій СумДУ Ніна СВІТАЙЛО. Зазначивши, що інша частина населення зазначають, що інформації досить і знайти її неважко (36,1%). Населенню не вистачає інформації про: ліки та засоби, які забезпечать реальний захист (39,6%); лікування легкої форми (32,8%); реабілітацію (32,3%); лікування складної форми (29,2%); захист від хвороби та профілактику (28,1%) та алгоритм звернення за медичною допомогою (28%).
Після одужання громадяни схильні покладатися на сформовані антитіла до вірусу та відчувають менший страх заразитися, що може призводити до їх ризикованої поведінки. Ця обставина може негативно впливати на додержання обмежувальних заходів серед населення, яке перехворіло на Covid-19, – відмову від використання індивідуальних засобів захисту та дотримання фізичної дистанції.
Доктор медичних наук, професор, завідуючий кафедрою громадського здоровʹя Медичного інституту СумДУ Владислав СМІЯНОВ зазначив, що аналіз чинників, які зумовлюють поведінку людей у період пандемії, зокрема у частині дотримання/недотримання карантинних обмежень, дозволяє сформувати рекомендації до Міністерства охорони здоров’я, Центру громадського здоров’я, органів державної влади та місцевого самоврядування щодо формування комунікаційної політики для зміни поведінки людей в більш тривалій перспективі в умовах пандемії Covid-19,