На Вашу думку, чи готові вчителі до впровадження нової освітньої реформи?

Так - 28.6%
Ні - 71.4%
Важко сказати - 0%

Кількість голосів: 7
Голосування за це опитування закінчилося : 30 листопада 2017 року

30 травня 2019 р. відбулася презентація результатів опитування депутатів місцевих рад щодо стану, основних проблем та шляхів реалізації адміністративної реформи в Україні

 

Дослідження проводилося Проблемною лабораторією «Центр соціально-гуманітарних аспектів регіональних досліджень» Сумського державного університету спільно із Полтавським обласним фондом «Фонд розвитку громад «Ініціатива» протягом жовтня-грудня 2018 року серед депутатів міських рад міст Львова, Полтави, Кременчуга, Сум та Ужгороду, а також суміжних до зазначених міст сільських рад в межах проекту Центру політико-правових реформ «Посилення ролі громадянського суспільства у забезпеченні демократичних реформ і якості державної влади» за підтримки Європейського Союзу. Всього було опитано 503 депутати.

Опитування свідчить, що лише незначна частина депутатів глибоко розуміють зміст адміністративної реформи (децентралізації влади) в Україні, а більшість з них говорять лише про загальновідомі аспекти реформи. Тому виникає необхідність інформаційного супроводу реформи децентралізації направленого на цільову роботу з депутатами. При чому зазначений інформаційний супровід повинен мати «регіональний характер». Подібна робота ведеться Центрами місцевого самоврядування, проте недоліком їх є певна «політизація» діяльності таких центрів. 

Основними джерелами інформування депутатів про хід реформи та її особливості є нормативно-правова база та Інтернет. Тому в регіонах відсутні реальні наукові прорахунки та обґрунтування щодо позитивних та негативних наслідків реформи, а відповідно відсутні альтернативні варіанти її коригування та впровадження в конкретному місті. Доволі ефективним могла б бути створення інфографіки для депутатів місцевих рад, яку б народні обранці могли б використовувати як для власного розуміння процесів (переваг та недоліків) децентралізації, так і при роботі з виборцями.

Народні обранці достатньо однобоко сприймають перспективи та загрози для свого міста. Перспективи здебільшого зводять до збільшення доходів, а загрози – до необхідності витрачати кошти міста на розбудову сільської інфраструктури. Депутати недооцінюють такі перспективи розвитку міста як – покращення якості управління та підвищення рівня життя населення, а також такі загрози як – власний низький рівень компетентності у прийнятті рішень та збільшення соціальної напруги між міським та сільським населенням.

Результати фіксують низький рівень комунікації між міським та сільським керівництвом, що зумовлює загальну недовіру та гальмування реформи. Тому діалог не лише на рівні керівництва міст та сіл, але й на рівні депутатських фракцій могло б забезпечити пошук спільних перспектив розвитку.

Керівниця дослідження – Андріана Костенко, кандидат політичних

наук, доцент Сумського державного університету

Ознайомитись зі звітом можна за посиланням: https://drive.google.com/open?id=14gvw69dHq1wQw-XfS9Pe93sBXnm0Xd6k